Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Поднять пыль

  • 1 поднять пыль

    v

    Русско-латышский словарь > поднять пыль

  • 2 поднять пыль

    Новый русско-английский словарь > поднять пыль

  • 3 поднять пыль

     pölyttää

    Русско-финский словарь > поднять пыль

  • 4 поднять пыль столбом

    Универсальный русско-английский словарь > поднять пыль столбом

  • 5 поднять

    264 (прош. вр. поднял и поднял, подняло и подняло, подняли и подняли; страд. прич. прош. вр. поднятый, кр. ф. поднят, \поднятьа, \поднятьо, \поднятьы; буд. вр. kõnek. подыму, подымешь) Г сов.несов.
    поднимать 1. кого-что (üles, püsti, kõrgemale) tõstma (ka ülek.), kergitama, tõstatama; \поднять руку (на кого ka ülek.) kätt tõstma ( ka kelle vastu), \поднять руки käsi üles tõstma (ka ülek.), \поднять с земли maast üles tõstma, \поднять стул tooli üles v püsti tõstma, \поднять воротник kraed üles tõstma, \поднять телефонную трубку telefonitoru tõstma, \поднять бокал за кого kelle terviseks klaasi tõstma, \поднять глаза на кого kellele pilku tõstma, \поднять брови kulme kergitama, \поднять настроение tuju tõstma, \поднять производительность труда tööviljakust tõstma v suurendama, \поднять дисциплину korda tugevdama, \поднять в общественном мнении ühiskonna silmis tõstma keda, \поднять голос muus. kõrgemalt laulma, \поднять цены hindu tõstma, \поднять флаг lippu heiskama, \поднять паруса purjesid üles tõmbama v heiskama, \поднять якорь ankrut hiivama, \поднять упавшего kukkunut üles aitama, \поднять изголовье peaalust kergitama v ülespoole tõstma v kõrgemaks tegema, \поднять пыль tolmu üles keerutama, \поднять тревогу paanikat tegema, \поднять шерсть karvu turri ajama, \поднять петли на чулке sukasilmi üles võtma, \поднять на дыбы (коня) (hobust) tagajalgadele ajama, \поднять весь архив kogu arhiivi läbi vaatama v tuhnima, \поднять на воздух õhkima, õhku laskma, \поднять из пепла tuhast üles ehitama, \поднять вопрос probleemi tõstatama;
    2. кого-что kõnek. (heale) järjele aitama, parandama; \поднять хозяйство majapidamist edendama v paremale järjele viima;
    3. üles ajama v äratama; \поднять с постели voodist üles ajama, \поднять на заре koidu ajal üles äratama;
    4. кого jah. üles hirmutama, lendu ajama;
    5. кого-что, на что ülek. õhutama, üles kihutama; \поднять на борьбу võitlusse kutsuma, võitlusele virgutama, \поднять в атаку rünnakule viima, \поднять народ на восстание rahvast ülestõusule kihutama,
    6. что üles kündma; \поднять пар kesa kündma, \поднять целину uudismaad kündma v üles harima;
    7. кого üles kasvatama, jalule aitama; \поднять детей lapsi jalule aitama v üles kasvatama;
    8. что alustama, (tegema) hakkama; tekitama; algatama; \поднять возню mürama v hullama hakkama, mürglit korraldama, \поднять вопль halama v kisendama hakkama, kisa tõstma, \поднять восстание üles tõusma, mässama hakkama, \поднять крик kisa tõstma, собаки подняли лай koerad hakkasid haukuma, \поднять суматоху segadust v tohuvabohu tekitama, kõiki jalule v ärevile ajama, \поднять шумиху kõnek. kära tegema, \поднять скандал skandaali tegema;
    9. что esile tõstma, rõhutama, ilmekamaks tegema; \поднять карту kaarti ilmekamaks v näitlikumaks tegema (näit. värvides);
    10. что ülek. kõnek. hakkama v jagu saama; он поднимет это дело ta saab selle asjaga hakkama, see asi on talle jõudu mööda v jõukohane; ‚
    \поднять v
    \поднять v
    поднимать голос (1) endast märku andma, häält tegema, (2) против кого-чего, за кого-что, в защиту кого-чего häält tõstma, meelsust avaldama;
    \поднять v
    ставить на ноги кого (1) keda terveks arstima, keda (haigevoodist) jalule aitama, (2) kellel jalgu alla v kaelakandjaks saada aitama, keda jalule aitama, (3) keda jalule ajama, kellele jalgu alla tegema;
    \поднять v
    \поднять v
    поднимать нос kõnek. nina püsti ajama;
    \поднять на щит liter. ülistama, taevani tõstma, kilbile tõstma

    Русско-эстонский новый словарь > поднять

  • 6 поднять

    -ниму, -нимешь κ. подыму, подымешь, παρλθ. χρ. поднял
    -ла, -ло, παθ.. μτχ. παρλθ. χρ. поднятый, βρ: -нят, -а, -о
    ρ.σ.μ.
    1. σηκώνω, παίρνω από κάτω, αίρω•

    поднять ребёнок с полу σηκώνω το παιδάκι από το πάτωμα•

    поднять упавший платок σηκώνω το μαντήλι που έπεσε•

    опять поднять ξανασηκώνω.

    2. μτφ. είμαι σε θέση, αντέχω•

    я не могу поднять этот труд δεν σηκώνω αυτή τη δουλειά.

    || μτφ. ανασκαλίζω, ερευνώ, ψάχνω•

    поднять архив ανασκαλίζω το αρχείο.

    3. ανεβάζω•

    поднять ящик на чердак ανεβάζω το κΑ-βώτιο στη σοφίτα.

    || υψώνω•

    поднять русу σηκώνω το χέρι•

    поднять голову σηκώνω το κεφάλι.

    || ανυψώνω•

    поднять занавес σηκώνω την αυλαία.

    4. γιατρεύω, θεραπεύω, σηκώνω.
    5. εξεγείρω, ξεσηκώνω•

    народ ξεσηκώνω το λαό.

    || ξυπνώ, σηκώνω από τον ύπνο, από το κρεβάτι.
    (κυνηγ.) διώχνω από την κρύπτη, το λόζιο•

    собака -ла зайца и погнала его το σκυλί σήκωσε το λαγό και τον κυνήγησε.

    || κάνω να ανεβεί, να υψωθεί•

    поднять пыль σηκώνω σκόνη.

    || μτφ. διεγείρω, ερεθίζω, προκαλώ (αισθήματα, σκέψεις κ.τ.τ.).
    6. ξεσηκώνω•

    поднять восстание ξεσηκώνω επανάσταση•

    -шум ξεσηκώνω θόρυβο•

    поднять возню ξεσηκώνω ταραχή•

    поднять крик βγάζω κραυγή•

    поднять хохот ανακαγ-χάζω.

    || ανακινώ•

    поднять дело против кого-л. ανακινώ ζήτημα κατά κάποιου.

    7. υψώνω, ανεβάζω•

    поднять насыппь υψώνω το ανάχωμα.

    || μτφ. εξυψώνω•

    поднять в глазах общества εξυψώνω στα μάτιατης κοινωνίας (του κοινού).

    8. (μουσ.) υψώνω•

    поднять голос αναβάζω τη φωνή•

    поднять скрипку σηκώνω,το βιολί (κουρδίζω ψηλότερα)•

    поднять струну σηκώνω (τεντώνω) τη χορδή.

    9. μεγαλώνω, αυξαίνω•

    поднять давление пара ανεβάζω την πίεση του ατμού•

    поднять цены υψώνω τις τιμές.

    || μτφ. ανεβάζω•

    поднять дух ξεσηκώνω το ηθικό.

    10. ανορθώνω καλυτερεύω•

    поднять хозяйство ανορθώνω το νοικοκυριό.

    11. οργώνω χέρσα γη, ξεχερσώνω.
    12. ξεχωρίζω, κάνω κάτι να διακρίνεται καθαρότερα•

    поднять карту ξεχωρίζω στο χάρτη (με χρώμα).

    εκφρ.
    поднять глаза, взор – σηκώνω τα μάτια, υψώνω το βλέμμα•
    поднять голову – σηκώνω κεφάλι (αυθαδιάζω, παραθαρεύω)•
    поднять голос – υψώνω τη φωνή (-εναντιώνομαι)•
    поднять голос протеста – υψώνω φωνή διαμαρτυρίας•
    поднять меч ή оружие – αρχίζω ή ξεκινώ πρώτος τον πόλεμο, τη διένεξη άρχομαι χειρών αδίκων•
    - пары – σηκώνω ατμούς•
    перчатку – σηκώνω το γάντι (δέχομαι την πρόκληση για μονομαχία)•
    поднять петли – πιάνω τις (βγαλμένες) θηλειές (πλεκτού)•
    поднять шерст – ορθώνω τις τρίχες•
    поднять на воздух – τινάζω στον αέρα•
    поднять на смех кого – γελοιοποιώ κάποιον.
    1. ανεβαίνω, ανέρχομαι υψώνομαι, σηκώνομαι•

    поднять на крышу ανεβαίνω στη στέγη•

    поднять на гору ανεβαίνω στο βουνό•

    флаг -лся η σημαία υψώθηκε•

    рука -ла.сь το χέρι υψώθηκε.

    || αναπλέω.
    2. ανατέλλω, προβάλλω, βγαίνω•

    -лся месяц βγήκε το φεγγάρι.

    3. ανορθώνομαι, σηκώνομαι ορθός. || (για άρρωστο) θεραπεύομαι, σηκώνομαι. || μεγαλώνω, ωριμάζω, γίνομαι ενήλικος. || μτφ. ξανασηκώνομαι, ανορθώνομαι, αναλαβαίνω, ξαναστέκω στα πόδια (οικονομικά κ.τ.τ.).
    4. εγείρομαι•

    поднять с места σηκώνομαι από τη θέση.

    || φεύγω, αναχωρώ, πηγαίνω•

    поднять в сибирь φεύγω για τη Σιβηρία.

    || ξυπνώ σηκώνομαι (από τον ύπνο, το κρεβάτι). || πετώ προς τα πάνω, ανίπταμαι. || ξεσηκώνομαι, εξεγείρομαι•

    народ -лся против тирании ο λαός ξεσηκώθηκε κατά της τυραννίας•

    поднять на защиту родины ξεσηκώνομαι για υπεράσπιση της πατρίδας.

    5. μτφ. αναφύομαι, ξεπροβάλλω, προκύπτω, γεννιέμαι, εμφανίζομαι•

    -лся вопрос προέκυψε ζήτημα.

    6. φουσκώνω (για ζυμάρι κ.τ.τ.).
    7. (μουσ.) υψώνομαι, σηκώνομαι, δυναμώνω.
    8. ανεβαίνω, ανέρχομαι•

    температура -лась η θερμοκρασία ανέβηκε•

    цены на товары -лись οι τιμές στα εμπορεύματα ανέβηκαν.

    || μτφ. καλυτερεύω, επανέρχομαι, επανακτώμαι•

    настроение -лось η διάθεση επανήλθε.

    || ταχτοποιούμαι κλπ. р; ενεργ, φ.

    Большой русско-греческий словарь > поднять

  • 7 пыль

    Universale dizionario russo-italiano > пыль

  • 8 пыль

    пил (-лу, мн. пили, ум. пилок, пилочок), порох (-ху, мн. порохи, ум. порошок); (в воздухе) курява, курево и куряво, кура, копіт(ь) (-поту и -тю), кіпоть (-птю), кіптяга, кушпела. [І в пилу на шляху діямант він найшов (Самійл.). Не пили пилили, не тумани вставали, як з города Озова, в тяжкої неволі три брати втікали (Мартин.). Сухий, гарячий, весь у поросі день вже гас за вікном (Коцюб.). Малі босі ноженята підкидали порох - три рази в один бік, три рази в другий (Коцюб.). Вірли крильми землю збили, порохами скопотили (Ант.-Драг.). У хаті по стінах порохи (Кам'ян.). Ох, як тяжко тим шляхом ходити, широким, битим, курявою вкритим (Л. Укр.). Курява стовпом від коней та коліс знялася над шляхом (Боров.). Сіріла курявом широка проїжджа дорога (Мирн.). Михайло погнав коня так, що тільки кура по дорозі курить (Грінч.). За коником став копіть (Чуб.). Збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (Свидн.)]. До Пречистої коноплі потіпать, а після Пречистої мички микать, щоб надворі, а то в хаті кіптю повно (Борз.). - Не продам, - обзивається дядько з кіптяги-куряви за возом (Неч.-Лев.)]. Пыль снежная - сніговий пил. Облако -ли - хмара пилу, куряви. [Густа хмара сірого в'їдливого пилу закривала від його все (Грінч.)]. Он весь в -ли - він увесь у пилу, в поросі. Сметать пыль - змітати пил, порох и порохи. Поднимать, поднять пыль - збивати, збити, спилити; пил, пилюгу, куряву и курево, кіптягу, копіт, курити, пилити; срв. Пылить, Напылить. [Він збивав у номері страшенну пилюгу (Яворн.). Хіба я курю? Я злегка мету (Мирн.). Їду я, - це-ж як подме вітер, так і спилив кіптюгу поперед мене (Катерин.)]. Поднялась облаком пыль - знялася хмарою курява, кіптяга, закуріла хмарою курява, кіптяга, знявся хмарою пил, кіпоть, закуріло, запиліло, закушпелило. Покрыть -лью - прибити, укрити пилом, порохом. Покрыться -лью - припасти, укритися пилом, порохом, закуритися, запорошитися, закуріти. [Не жаль мені доріженьки, що пилом припала (Пісня)]. Покрытый -лью - запорошений пилом, порохом припалий, прибитий. [Стомлена, спечена, пилом прибита, журиться нива дощем неполита (Манж.). Втер хусточкою припале пилом лице (Неч.-Лев.)]. Пускать пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) кому и на кого, перед ким, туманити кого, (гал.) бляхманом очі заносити кому. [Отак Антосьо ману пускав і камбраттям (товаришам), і перед урядом, і по селах (Свид.)]. Цветочная пыль - краска, квітковий пилок.
    * * *
    1) пил, -у, по́рох, -у, порохня́ва; ( в воздухе) ку́рява; кі́птява, кіптяга́, кіптюга
    2) бот. пило́к, -лку́; пил

    Русско-украинский словарь > пыль

  • 9 пыль

    Новый русско-итальянский словарь > пыль

  • 10 поднять

    буд. вр. -иму, -имешь, прош. вр. -ял, -яла I сов. 1. (кого-что) (с земли, с полу) өргх, өөдән һарһх; поднять чемодан чемода өргх; 2. (кого-что) (наверх) өргх, делскх; поднять флаг дарцг делскх; 3. (что) (улучшить) өөдлүлх, ясх; деегшлүлх; поднять дисциплину дисципли өөдлүлх; 4. (что) һарһх, татх; поднять пыль тоос һарһх; поднять шум шууга татх

    Русско-калмыцкий словарь > поднять

  • 11 пыль

    1. ж
    саң, туҙан
    2. ж см. пыльца

    пустить пыль в глаза — күҙ буяу, күҙгә төтөн ебәреү

    Русско-башкирский словарь > пыль

  • 12 поднять

    1) lever vt; monter vt

    подня́ть флаг — hisser (придых.) ( или arborer) le drapeau; мор. hisser les couleurs

    подня́ть паруса́ — déployer les voiles

    подня́ть пыль — soulever la poussière

    подня́ть у́ровень воды́ — élever le niveau d'eau

    2) ( подобрать) relever vt, ramasser vt

    подня́ть плато́к — ramasser un mouchoir

    подня́ть перча́тку — ramasser un gant

    подня́ть чемода́н — soulever une valise

    3) ( приподнять) lever vt, soulever vt; retrousser vt ( платье)
    4) перен. ( повысить) élever vt, hausser (придых.) vt

    подня́ть дух, настрое́ние — relever ( или remonter) le moral

    подня́ть производи́тельность труда́ — augmenter la productivité du travail

    подня́ть це́ну — hausser (придых.) le prix

    5) ( вылечить лежачего больного) разг. remettre vt sur pied
    6) ( вырастить) разг. élever vt
    7) ( побудить к действию) soulever vt, entraîner vt
    ••

    подня́ть глаза́, подня́ть взор — lever les yeux

    подня́ть вопро́с — soulever une question

    подня́ть де́ло про́тив кого́-либо — intenter un procès contre qn

    подня́ть трево́гу — donner l'alarme

    подня́ть меч — tirer ( или lever) l'épée

    подня́ть в во́здух — faire décoller

    подня́ть на во́здух ( взорвать) — faire sauter qch

    подня́ть восста́ние — soulever une insurrection

    подня́ть целину́ — défricher une terre inculte

    подня́ть пар с.-х.lever une jachère

    подня́ть из руи́н, подня́ть из пе́пла — relever de ses ruines

    подня́ть архи́в — extraire de la poussière des archives, soulever la poussière des archives

    подня́ть шум — faire du bruit ( или du tapage)

    подня́ть крик — pousser des cris

    подня́ть кого́-либо на́ смех — tourner qn en ridicule ( или en dérision), se moquer de qn

    подня́ть нос разг.se donner des airs

    * * *
    v
    gener. alerter, consulter (ðàâè. âûðàæåíîå (Il est recommandé d'avoir consulté l'encyclopédie.)), faire relever (qn) (кого-л.), lever le lièvre, se référer à (разг. выражение), soulever le lièvre, ramasser, augmenter, élever, ranimer (дух, мужество), lancer

    Dictionnaire russe-français universel > поднять

  • 13 поднять

    1) (áuf)hében (непр.) vt; erhében (непр.) vt; empórheben (непр.) vt ( вверх)

    подня́ть ка́мень с земли́ — éinen Stein von der Érde (áuf)hében (непр.)

    подня́ть ру́ку — die Hand (er)hében (непр.)

    подня́ть пыль — Staub áufwirbeln

    подня́ть я́корь — den Ánker líchten

    подня́ть флаг — die Fáhne híssen

    2) перен. ( повысить) erhöhen vt, stéigern vt

    подня́ть це́ны — die Préise erhöhen

    подня́ть рента́бельность — die Rentabilität stéigern

    3) ( разбудить) wécken vt

    подня́ть с посте́ли — aus dem Bett hólen vt

    4) ( поставить на ноги) auf die Béine bríngen (непр.) vt
    5) перен. erhében (непр.) vt; ánregen vt (вопрос и т.п.)
    ••

    подня́ть трево́гу — Alárm schlágen (непр.)

    подня́ть крик — ein Geschréi erhében (непр.)

    подня́ть го́лос — séine Stímme erhében (непр.)

    подня́ть настрое́ние — die Stímmung hében (непр.)

    подня́ть целину́ — Néuland erschlíeßen (непр.)

    Новый русско-немецкий словарь > поднять

  • 14 напылить

    1) на что, во что - напорошити, накурити, напилити, (о мног.) понапорошувати, понакурювати, понапилювати на що, в що. -лить на книги - напорошити на книжки. Ветром -лило в комнаты - вітром напорошило до покоїв;
    2) (поднять пыль) збити пил (порох, куряву), напорошити, накури[і]ти, напилити. [Вівці збили таку куряву, що й світа не видно (Мирг.). Одійдіть, бо я тут накурів, - замітав мітлою (Звин.)];
    3) (пустить пыль в глаза) ману пустити (напустити), туману напустити (о мног. понапускати) кому и на кого;
    4) (накричать) нагаласувати, нарепетувати, (нагорячиться) нагарячитися. Напылённый - напорошений, накурений, напилений. -ться -
    1) напорошитися; бути напорошеним, понапорошуваним и т. п.;
    2) (вдоволь) напорошитися, накури[і]тися, напилитися; попокури[і]ти, попопилити (досхочу); назбиватися куряви, попозбивати куряву и т. п.; срв. Пылить.
    * * *
    I напыл`ить
    напили́ти, напороши́ти, -рошу́, -ро́шиш, накурі́ти, -рю́, -риш
    II техн.
    напили́ти (метал на пластик)

    Русско-украинский словарь > напылить

  • 15 напылить

    1) (vóll)stáuben vi; Staub áufwirbeln ( поднять пыль)
    2) тех. áufstäuben vt

    Новый русско-немецкий словарь > напылить

  • 16 пурактараш

    пурактараш
    -ем
    1. пылить, запылить, напылить; поднимать (поднять) пыль

    Корнышто пурактараш пылить на дороге.

    Шӱшкалтен, тӱтан тарваныш, мом кертеш, чыла нӧлтен, кӱрыштеш, йыр пурактарыш, шучко вийжым ончыктен. «Ончыко» Со свистом поднялась буря, вздымая всё, что может, рвёт, кругом напылила, обнаружив свою страшную мощь.

    2. перен. изгонять, изгнать; прогонять, прогнать; выгонять, выгнать; удалять, удалить; выпроваживать, выпроводить

    Тиде йыгыжтарен пытарыше унам и зам пыкше пурактарыш. МДЭ. Мой старший брат еле выпроводил этого изрядно надоевшего гостя.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > пурактараш

  • 17 поднимать

    поднять (вн.)
    1. (в разн. знач.) lift (d.), raise (d.); (о глазах, руках тж.) lift up (d.); (что-л. тяжёлое) heave* (d.)

    поднимать руку на кого-л. — lift one's hand against smb.

    поднимать бокал (за вн.) — raise one's glass (to)

    поднимать паруса — hoist / set* sail

    поднимать флагhoist a flag; мор. make* the colours

    2. ( подбирать) pick up (d.)
    3. ( повышать) raise (d.)

    поднимать производительность труда — raise the productivity of labour, raise labour productivity

    поднимать престиж (рд.) — enhance the prestige (of)

    поднимать значение (рд.) — enhance the importance (of), raise the significance (of)

    поднимать на ноги — rouse (d.), get* up (d.)

    поднимать новину, целину — break* fresh ground, open up virgin lands

    поднимать восстание — excite, или stir up, rebellion

    поднимать шум, крик — make* a noise, set* up a clamour

    поднимать голову — hold* up one's head

    поднимать кого-л. на смех — make* a laughing-stock of smb.

    поднимать нос — put* on airs идиом.

    поднимать настроениеcheer up (d.), raise the spirits (of)

    Русско-английский словарь Смирнитского > поднимать

  • 18 нӧлталаш

    нӧлталаш
    -ам
    однокр.
    1. поднять, переместить что-л. вверх, сместить по направлению вверх, вздеть (руки)

    Тистым нӧлталаш поднять знамя;

    вуйым нӧлталаш поднять голову.

    Шара шинчан йошкарармеец кидшым нӧлтале, вагонысо-влак чыланат шыпланышт. С. Чавайн. Сероглазый красноармеец поднял руку, сидевшие в вагоне притихли.

    Пётр Иванович изи ӱдыржым кӱшкӧ, тувраш деке, нӧлтале. Г. Чемеков. Пётр Иванович поднял свою дочь высоко к потолку.

    2. приподнять, слегка поднять, немного поднять; приоткрыть

    Упшым нӧлталаш приподнять шапку;

    шыҥалыкым нӧлталаш приоткрыть полог;

    оҥам нӧлталаш приподнять доску;

    леведышым нӧлталаш приподнять крышку;

    йолым нӧлталаш приподнять ногу.

    – Поро кече лийже, Зинаида Васильевна! – Григорий Петрович картузшым нӧлтале. С. Чавайн. – Добрый день, Зинаида Васильевна! – Григорий Петрович приподнял картуз.

    – Ончалза, – манын, старший лейтенант плащ-палаткым нӧлтале. В. Иванов. – Посмотрите, – старший лейтенант приподнял плащ-палатку.

    3. поднять, отделить от земли, пола и удержать на весу

    Нелытым нӧлталаш поднять тяжесть;

    кирым нӧлталаш поднять гирю;

    штангым нӧлталаш поднять штангу.

    Иван оҥа перроныш лектешат, корзинкам вачышкыже нӧлталын, вокзал деч тарвана. Я. Ялкайн. Иван выходит на дощатый перрон, и, подняв на плечо корзину, уходит от вокзала.

    Тышке мом кычал толынат? Вет киркамат сайын нӧлтал от кертыс! Г. Чемеков. Зачем ты пришёл сюда? Ведь ты даже кирку поднять толком не можешь!

    4. поднять, взять, подобрать (с пола, земли и т. д.)

    Пӧртышкӧ пурыш, кӱвар ӱмбалне кийыше письмам ужо. Нӧлтале, лудын лекте. Ю. Артамонов. Зашла в дом, на полу увидела письмо. Подняла, прочитала.

    5. поднять, снять, отворить (щеколду, задвижку, крючок и т. д.)

    Трупкам (телефонын) нӧлталаш поднять трубку телефона;

    омса тӱкылтышым нӧлталаш отворить щеколду.

    Наганым пурла кидышкыже кучен, Микале паккӱзӧ дене чыҥгырым йыштак нӧлтале. В. Дмитриев. Взяв наган в правую руку, Микале ножиком тихонько снял крючок.

    Стрельников телефон трупкам нӧлтале, но ыш звонитле, мӧҥгеш пыштыш. А. Асаев. Стрельников поднял телефонную трубку, но не стал звонить, положил обратно.

    6. поднять, поставить в вертикальное положение

    Мыйым, вийдымым да кылмышым, эркын нӧлталыт. Г. Чемеков. Меня, обессилевшего и замёрзшего, осторожно поднимают.

    Мый мландыш шуҥгалтым, нӧлтальыч тый мыйым тунам. А. Бик. Я упал на землю, но ты поднял тогда меня.

    7. поднять; придать стоячее положение

    Шӱшам нӧлталаш поднять воротник;

    упш пылышым нӧлталаш поднять шапку.

    Уремыште шинчам почшаш гай огыл. Вася кугызаже семын пинчак согажым нӧлтале. Н. Лекайн. На улице – не открыть глаза. Вася, подражая своему дяде, поднял воротник пиджака.

    Сравни с:

    шогалташ
    8. поднять; сделать более высоким

    Корным нӧлталаш поднять дорогу;

    пӧрт негызым нӧлталаш поднять фундамент дома;

    саварым нӧлталаш поднять забор.

    Айда пӧртетым эше кок йырлан нӧлталына, кӱкшырак лиеш. Давай поднимем дом ещё на два ряда, будет повыше.

    Сравни с:

    кӱкшемдаш
    9. поднять, заставить тронуться с места, взлететь; поднять с постели, разбудить

    Кугу ойго калыкым йӧратен шичме верже гыч нӧлтале. Большая беда заставила подняться народ с насиженного места.

    Мыйым таче пеш эр нӧлтальыч. Сегодня меня подняли (с постели) очень рано.

    Сравни с:

    кынелташ
    10. поднять, задрать, закатать, завернуть кверху (брюки, рубашку и т. д.)

    Тувырым нӧлталаш задрать рубашку;

    урвалтым нӧлталаш задрать подол.

    Кенета тудо йолашеҥырашыжым нӧлталят, йолвургыжым ончыктыш. В. Косоротов. Вдруг он задрал штанину брюк и показал голени.

    11. поднять над головой, вознести (для удара, защиты)

    Лупшым нӧлталаш поднять нагайку;

    кӱзым нӧлталаш вознести нож;

    товарым нӧлталаш поднять топор;

    мушкындым нӧлталаш поднять кулак.

    – Пыштыза пычалдам! – патыр капан кӱртньӧ кольчуган йыгыт кошар умдыжым нӧлтале. К. Васин. – Сложите ружья! – поднял острое копьё здоровый парень в железной кольчуге.

    12. поднять, вздымать, поднять кверху (пыль, дым, волну и т. д.)

    Пуракым нӧлталаш вздымать пыль;

    мландым нӧлталаш вздымать землю.

    Катер, изирак толкыным нӧлталын, верже гыч тарваныш. В. Исенеков. Катер, вздымая небольшие волны, тронулся с места.

    Савораште кукшо оргаж гына пудешт-пудешт йӱла, коклан тулмеҥгым нӧлталеш. А. Краснопёров. В костре с треском горит сухой хворост, иногда вздымается столб огня.

    13. охот. поднять; вспугнув, выгнать

    Мераҥым нӧлталаш поднять зайца;

    маскам нӧлталаш поднять медведя.

    Чодыраш пурен шуна веле, пийна мераҥым нӧлтале. Только зашли в лес, тут же собака подняла зайца.

    14. поднять, подтянуть

    Кемшулышым нӧлталаш подтянуть голенище;

    шылымбалым нӧлталаш подтянуть чересседельник.

    Тудо ик мут пелештыде, шылымбалым нӧлтале, омыта йымаке кидшым чыкен ончале. В. Иванов. Не сказав ни слова, он подтянул чересседельник и, засунув руку, проверил хомут.

    15. поднять, направить, навести (оружие, глаза)

    Пычалым нӧлталаш направить ружьё;

    револьверым нӧлталаш поднять револьвер;

    шинчам нӧлталаш направить глаза.

    Тудо, шоныде куржын миен, Лашманов ӱмбак автоматшым нӧлтале. Н. Лекайн. Ни о чём не думая, он прибежал и направил автомат на Лашманова.

    Пел шинчан немыч арбалетшым татар сарзе ӱмбак нӧлтале. К. Васин. Одноглазый немец направил свой арбалет на татарского воина.

    Сравни с:

    виктараш
    16. перен. поднять, увеличить, повысить

    Дисциплиным нӧлталаш поднять дисциплину;

    культурым нӧлталаш повысить культуру;

    пашадарым нӧлталаш увеличить зарплату;

    акым нӧлталаш повысить цену.

    «Звезда» колхоз теният уржа лектышым ятырлан нӧлталеш. А. Волков. Колхоз «Звезда» и в этом году значительно повысит урожайность ржи.

    Мый шке верчем огыл, эн чотшо тендан верч ойгырем. Тендан чапдам нӧлталнем. Н. Лекайн. Больше всего я беспокоюсь не за себя, а за вас. Хочу прославить вас.

    17. перен. поднять, настроить, сделать более активным, приподнятым, улучшить (настроение, настрой, душевное состояние), воодушевить, вдохновить

    Кумылым нӧлталаш поднять настроение;

    чоным нӧлталаш поднять дух;

    калыкым нӧлталаш воодушевить народ.

    Театр кеч-могай ялыш мия гынат, калыкын кумылжым нӧлталеш. М. Шкетан. В какую бы деревню ни приехал театр, поднимает настроение народа.

    Шӱмбел партий, йӧратыме эл рвезе тукымым у пашаш нӧлталыт, онар патырыш савырат. П. Корнилов. Родная партия, любимая страна вдохновили молодое поколение на новые дела, превратили в сказочного богатыря.

    Сравни с:

    кӱзыкташ
    18. перен. поднять, затеять, начать какое-л. действие (восстание, забастовку, шум, ругань, ссору и т. д.)

    Пудыранчыкым нӧлталаш поднять смуту;

    тумасам нӧлталаш затеять ссору;

    восстанийым нӧлталаш поднять восстание.

    Тудо качын кайымыж годым шургымашым нӧлталаш шонен ыле. Н. Лекайн. Во время отъезда жениха он хотел поднять шум.

    Гариф мурза-влак ваштареш пудыранчыкым нӧлталаш тӧчен улмаш. К. Васин. Гариф пытался поднять смуту против мурз.

    Сравни с:

    тарваташ
    19. перен. поднять, наладить, поправить, улучшить что-л. запущенное

    Озанлыкым нӧлталаш поднять хозяйство;

    илышым нӧлталаш наладить жизнь.

    Чодыра паша шолдыргышо озанлыкым чот нӧлтал колтен кертеш. С. Чавайн. Лесоразработки могут сильно поднять наше расшатанное хозяйство.

    Посна лекмек, илышыжым утларак нӧлтале. М. Евсеева. После того, как он отделился, лучше наладил свою жизнь.

    20. перен. поднять, ставить, поставить, возбудить (вопрос, проблему), посмотреть, изучить (дело, архив), предпринять, начать

    Йодышым нӧлталаш поставить вопрос;

    проблемым нӧлталаш поднять проблему;

    архивым нӧлталаш поднять архив;

    материалым нӧлталаш поднять материал;

    делам нӧлталаш возбудить дело.

    Сложный мутым возымо нерген дискуссийым почмыж дене журнал, чынак, кӱлешан пашам нӧлталын. «Ончыко» Открыв дискуссию о правописании сложных слов, журнал начал действительно важное дело.

    Самырык автор-влак почеламутыштышт тӱрлӧ темым нӧлталыт. «Мар. ком.» Молодые авторы в своих стихотворениях поднимают разные темы.

    Сравни с:

    тарваташ
    21. перен. поднять, провозгласить (тост), выпить

    Чаркам нӧлталаш выпить рюмку;

    тостым нӧлталаш провозгласить тост.

    Стаканыш чевер «эмым» темышна. Тостым нӧлтална. Г. Чемеков. В стаканы налили красное «лекарство». Подняли тост.

    22. перен. поднять, сделать более значительным в чьих-л. глазах, мнении и т. д

    Мемнан задачына – шкенан марий калыкым нӧлталаш. Н. Лекайн. Наша задача – поднять свой марийский народ.

    23. перен. поднять, вспахать (целину, пар)

    Сӧремым нӧлталаш поднять целину;

    такырым нӧлталаш поднять пар.

    Тений мемнан колхоз лу гектар сӧремым нӧлтале. Нынче наш колхоз поднял десять гектаров целины.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > нӧлталаш

  • 19 нӧлташ

    нӧлташ
    I
    Г.: лӱлтӓш
    -ам
    1. подниматься, подняться над горизонтом, восходить (о солнце, луне)

    Кече нӧлтеш всходит солнце;

    ӱжара нӧлтеш занимается заря.

    Чынак, мӱндырнӧ изи шем пыл нӧлтеш, оржажат палдырна. А. Асаев. Действительно, вдали поднимается тучка, виднеется даже её загривок.

    Чодыра ӱмбак тылзе нӧлтӧ. А. Филиппов. Над лесом поднялась луна.

    2. подниматься (подняться) в воздух; взлетать, взлететь

    Кайык тӱшка нӧлтеш взлетает стая птиц;

    самолёт нӧлтеш взлетает самолёт.

    Чевер кечын нӧлтӧ Кӱшкӧ кӧгӧрчен. А. Тимиркаев. В солнечный день поднялся ввысь голубь.

    Пасушто турий, чокылен-чокылен, кӱшкӧ нӧлтеш. «У вий» С трелью взлетает ввысь жаворонок в поле.

    Сравни с:

    кӱзаш
    3. подниматься (подняться) вверх, устремиться к небу

    Шикш нӧлтеш поднимается дым;

    пурак нӧлтеш поднимается пыль.

    Тулйылме-влак, кӱшкӧ нӧлтын, кававундашым нулат. Н. Лекайн. Пламя, поднимаясь ввысь, лижет поднебесье.

    Сравни с:

    кӱзаш, тӱргаш
    4. подниматься, подняться, расти, вытягиваться (о растениях)

    Озым нӧлтеш озимь поднимается;

    пушеҥге-влак нӧлтыт поднимаются деревья.

    Тушто шудо сай нӧлтын, кӱтӱм але коштыктымо огыл. «Ончыко» Там трава хорошо поднялась, скотину ещё не пасли.

    Сравни с:

    кушкаш
    5. подниматься, подняться, повышаться, принимать (принять) более высокое положение

    Вӱд нӧлтеш вода поднимается;

    чин нӧлтеш повышается чин;

    мланде нӧлтеш земля поднимается.

    Пӱялалтыт Сердыж, Оно, ташла Мушко, нӧлтеш Лаж. В. Якимов. Перекрываются Сердеж, Оно, разливается Мушко, поднимается Лаж.

    Сравни с:

    кӱзаш
    6. подниматься, подняться, возвышаться, возвыситься, устремиться ввысь

    Йырым-йыр кӱ полат-влак кава дек нӧлтыт. Г. Чемеков. Повсюду устремились к небу каменные дворцы.

    Ялна мучко тыштат-туштат кугу стройко-влак нӧлтыт. «Ончыко» По всей нашей деревне и там, и тут возвышаются большие стройки.

    7. подниматься, подняться, распространяться, шириться, раздаваться, звучать (о звуке)

    Муро нӧлтеш ширится песня;

    йӱк-йӱан нӧлтеш раздаётся шум.

    Теве ӱдыр тӧр гыч лекте, муро нӧлтӧ огата. Я. Ялкайн. Вот девушка вышла из-за стола, зазвучала песня пуще прежнего.

    Музыкетым нӧлтен шокто, мурышо еҥлан ход лийже. Муро. Играй музыку звонко, пусть будет легко певцу.

    Сравни с:

    йоҥгалташ
    8. подниматься, подняться, начинаться, начаться, возникать (о ветре, буре)

    Мардеж нӧлтеш начинается ветер;

    поран нӧлтеш начинается метель.

    Касвечын нӧлтын сар мардеж. А. Бик. С запада поднимался ветер войны.

    Ужат, теве чодыра воктеч поран нӧлтеш. Видишь, вот со стороны леса поднимается метель.

    9. перен. подниматься, подняться, улучшаться, улучшиться, повышаться, повыситься (о настроении)

    Кумыл нӧлтын тольым тиде колхоз ялыш. Н. Арбан. Приехал я в эту деревню с приподнятым настроением.

    Баян, шокталте, нӧлтӧ рвезе чоным. В. Колумб. Сыграй, баян, развесели душу молодую.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    II
    Г.: лӱктӓш
    -ем
    1. поднимать, переместить кверху, придать более высокое положение

    Кидым нӧлташ поднимать руки;

    нелытым нӧлташ поднимать груз, вес;

    краным нӧлташ поднимать кран;

    кӱшкӧ нӧлташ поднимать вверх.

    Пият почшым кӱшкӧ нӧлта. Калыкмут. И собака поднимает свой хвост высоко.

    Упшыжым тудо эре нӧлта, упшыжо эртак вола. Д. Орай. Он всё время поднимает шапку, а шапка всё сползает.

    2. поднимать, взвивать, вздымать, создавать что-л. и заставлять двигаться вверх

    Пуракым нӧлташ поднимать пыль;

    рокым нӧлташ вздымать землю;

    толкыным нӧлташ создавать волны.

    Зимовка покшелне, шем шикшым нӧлтен, кишан пу куатлын йӱла. Н. Лекайн. Посреди зимовки, вздымая чёрный дым, жарко горят смолистые дрова.

    Чулым Юл вӱд кашын-кашын толкыным кӱшкӧ нӧлта. А. Тимиркаев. Резвая река Волга время от времени высоко вздымает волны.

    Сравни с:

    лукташ, тарваташ
    3. поднимать; сделать более высоким

    Саварым нӧлташ поднять забор;

    вӱдым нӧлташ поднимать уровень воды.

    – Эрла тиде корным нӧлташ тӱҥалына, – мане бригадир. – Завтра будем поднимать эту дорогу, – сказал бригадир.

    4. поднимать кверху, задирать

    Вуйым нӧлташ задирать голову;

    тувырым нӧлташ задирать рубашку.

    Мо тыште кечыгут йолашетым нӧлтен коштат. Г. Ефруш. Что ты целый день ходишь здесь, задрав штаны.

    5. поднимать, побуждать к действию

    Пудыранчыкым нӧлташ поднимать смуту.

    Эрыкан атаман тудым тышке – кугыжа ваштареш калыкым нӧлташ колтен. К. Васин. Вольный атаман послал его сюда поднимать народ против царя.

    6. поднимать, увеличить, повышать (цену, зарплату, уровень культуры, образованности и т. д.)

    Культурым нӧлташ повышать культуру;

    акым нӧлташ повышать цену;

    паша лектышым нӧлташ повышать производительность труда;

    мастарлыкым нӧлташ повышать мастерство;

    квалификацийым нӧлташ повышать квалификацию.

    Туныктышо огыл – туныкта, шинчымашым чот нӧлта (книга). В. Орлов. Не учитель – учит, повышает знания (книга).

    Кум ий пырля тунемме йолташым первый вашлийме ӱдыр денак вашталтымаш – айдемын чапшым ок нӧлтӧ. В. Иванов. Не прославляет человека то, что он променяет друга, с которым проучились три года, на первую попавшуюся девушку.

    7. поднимать, воздвигать, воздвигнуть, сооружать, соорудить, строить

    Пӧртым нӧлташ строить дом;

    олам нӧлташ воздвигать город;

    заводым нӧлташ сооружать завод;

    оралтым нӧлташ воздвигать усадьбу.

    Илем йыр ор саварым нӧлтен. К. Васин. Вокруг жилища он соорудил крепостные стены.

    Эше иктаж вич ий сар шога гын, мый кӱ полатым нӧлтем. А. Березин. Продлится война ещё лет пять, я воздвигну каменный дворец.

    8. поднимать, развивать, поставить на ноги, налаживать жизнь, хозяйство, дела и т. д

    Доходым нӧлташ поднимать доход.

    Мардеж, оза улам мый тылат, садлан полшет колхозым нӧлташ. В. Иванов. Ветер, хозяин я тебе, потому ты поможешь мне поднять колхоз.

    9. поднимать, пахать, вспахать, освоить новые земли

    Сӧремым нӧлташ поднимать целину.

    Тендан таҥаш-влак у олам, сӧремым нӧлтат. З. Каткова. Ваши сверстники поднимают новые города, осваивают целину.

    10. поднимать, поднять, провозгласить тост

    Чаркам нӧлташ поднимать рюмку.

    Нӧлтена, йолташ-влак, Келшымаш верч бокалым. М. Казаков. Поднимем, товарищи, бокалы за дружбу.

    11. поднимать, разносить, распространить, наполнять окружающий воздух чем-л. (песней, запахом и т. д.)

    Йӱк-йӱаным нӧлташ поднимать шум;

    тумам нӧлташ затеять ругань.

    Йӱк-йӱаным нӧлтен, Сылва велыш вашкат. К. Васин. Поднимая гвалт, они спешат в сторону Сылвы.

    Мо те, ушнен веле улыда, тумамат нӧлтеда. А. Волков. Что вы, только что сошлись, а уже поднимаете шум.

    12. перен. поднимать, возносить, восславлять, возвышать, облагораживать

    Ой, книга, книга, Чылажымат тый кертат, Чыла еҥым туныктет, Чыла еҥым тый нӧлтет. С. Чавайн. Ой, книга, книга, всё ты можешь, всех учишь, всех ты возвышаешь.

    Паша айдемым нӧлта, чыла нелым сеҥаш кумылаҥда. К. Васин. Труд облагораживает человека, вдохновляет на преодоление всех трудностей.

    (Осып) качыштым пеш нӧлта. Д. Орай. Осып очень хвалит жениха.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    -ем
    ткать разноцветными нитками, создавая узоры; делать узорное тканье

    Марийско-русский словарь > нӧлташ

  • 20 поднимать

    и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.
    * * *
    несов.; сов. - подн`ять
    1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти
    4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

    \поднимать ма́ть де́ло — пору́шувати спра́ву; ( начинать) почина́ти (розпочина́ти) спра́ву

    5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити
    6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

    поднима́ть пар — підніма́ти (пахать: ора́ти) пар

    Русско-украинский словарь > поднимать

См. также в других словарях:

  • Поднять пыль — ПОДНИМАТЬ ПЫЛЬ. ПОДНЯТЬ ПЫЛЬ. Устар. Прост. Устраивать скандал из за чего либо; предавать огласке какие либо неблаговидные факты. Он написал громовую обличительную статью против Мышникова, когда тот… уволил одну учительницу… Скажите, пожалуйста,… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ПОДНЯТЬ — подниму, поднимешь, и (простореч.) подыму, подымешь (формы от глаг. подъять), прош. поднял, подняла, подняло; поднявший, сов. (к поднимать). 1. кого–что. Нагнувшись, взять (с земли, с полу). Поднять кошелек. Поднять упавший носовой платок.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПЫЛЬ — Дать пыли кому. Перм. Отругать, наказать, избить кого л. Мокиенко 1990, 49; Подюков 1989, 58. Напустить пыли в глаза кому. Пск. Неодобр. Обмануть, обхитрить кого л. СПП 2001, 64. Нахлебаться пыли. Волг., Ворон. Испытать много горя. СРНГ 20, 260;… …   Большой словарь русских поговорок

  • пыль — и; предл., о пы/ли, в пыли/; ж. см. тж. пылевой, пыльный 1) Мельчайшие сухие твёрдые частицы, носящиеся в воздухе или осевшие на поверхность предметов. Дорожная пыль. Пыль на дороге. Сапоги в пыли …   Словарь многих выражений

  • ПЫЛЬ — ПЫЛЬ. Пыль атмосферная. П. измельченное состояние какого нибудь твердого вещества в виде частиц, не связанных или весьма слабо связанных друг с другом механически. Эти частицы б. или м. легко поднимаются в воздух, способны висеть в нем или… …   Большая медицинская энциклопедия

  • пыль — и; предл. о пыли, в пыли; ж. 1. Мельчайшие сухие твёрдые частицы, носящиеся в воздухе или осевшие на поверхность предметов. Дорожная п. П. на дороге. Сапоги в пыли. Слой, столб пыли. Облако, клуб пыли. Поднять п. Стереть, смести п. Покрыться… …   Энциклопедический словарь

  • Поднимать/ поднять пыль — Прост. Устар. 1. также Арх. Устраивать скандал, ссориться с кем л. СРНГ 28, 99. 2. Предавать огласке какие л. неблаговидные факты. Ф 2, 57 …   Большой словарь русских поговорок

  • Поднимать пыль — ПОДНИМАТЬ ПЫЛЬ. ПОДНЯТЬ ПЫЛЬ. Устар. Прост. Устраивать скандал из за чего либо; предавать огласке какие либо неблаговидные факты. Он написал громовую обличительную статью против Мышникова, когда тот… уволил одну учительницу… Скажите, пожалуйста,… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Поднять на пыль — кого. Коми. 1. Взволновать кого л. 2. Сильно отругать, отчитать кого л. Кобелева, 72 …   Большой словарь русских поговорок

  • взвесь — ▲ дисперсная система ↑ являться (чем), неустойчивость взвесь разделяющаяся с некоторой скоростью на две фазы дисперсная система. муть. мутить. мутный. < > прозрачный. суспензия взвесь низкодисперсных твердых частиц в жидкости. эмульсия… …   Идеографический словарь русского языка

  • НАПЫЛЯТЬ — НАПЫЛЯТЬ, напылить, от пыль. поднять пыль, пустить пыль по воздуху, запорошить пылью, запылить. | * Задать тумана, пустить пыль в глаза, блеснуть напоказ, мотая. | От пыл: накричать, нашуметь, горячиться. Так напылили, что дышать нельзя. Ты… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»